Увага! Цей переклад дуже застарів, дивіться, будь ласка, оригінал.
Про Debian
- Так що являє собою Debian?
- Це все вільно доступне?
- Ви говорите безкоштовно, але ж CD/доступ до Internet коштує гроші!
- Більшість програмного забезпечення коштує більше сотні доларів. Як ви можете віддавати його просто так?
- Яке підтримується апаратне забезпечення?
- Перед тим, як я вирішу, мені потрібно більше інформації.
- Я все ще невпевнений. Які є „за“ і „проти“ Debian?
- Як я можу отримати Debian?
- Я не можу все це зробити самостійно. Де я можу отримати підтримку для Debian?
- Так хто ви всі?
- Хто використовує Debian?
- Як це все починалося?
Так що являє собою Debian?
Проект Debian — це асоціація людей, що мають спільну мету — створення вільної операційної системи. Ця операційна система, яку ми створили, має назву Debian GNU/Linux або просто Debian.
Операційна система являє собою набір базових програм, завдяки яким ваш комп'ютер працює. Основою операційної системи є ядро. Ядро — це найфундаментальніша програма комп'ютера, воно виконує всю основну роботу і дозволяє запускати інші програми.
На даний час Debian використовує ядро Linux. Linux — це програмне забезпечення, розробку якого почав Лінус Торвальдс; зараз його розробкою займаються сотні програмістів всього світу.
Однак ведеться робота, метою якої є створення Debian на інших ядрах, насамперед — Hurd. Hurd — це набір серверів, що працюють під керуванням мікроядра (такого, як Mach) та реалізують різні можливості. Hurd є вільним програмним забезпеченням, що було створене проектом GNU.
Значна частина основних інструментів, що входять в склад операційної системи, взята із проекту GNU; звідси і назви: GNU/Linux та GNU/Hurd. Ці інструменти також є вільним програмним забезпеченням.
Звичайно, в першу чергу, люди хочуть мати прикладне програмне забезпечення: програми, що допомагали б їм робити те, що вони хочуть, від редагування документів до керування бізнесом, від іграшок до створення нового програмного забезпечення. В Debian є більше 59000 пакунків (завчасно скомпільованого програмного забезпечення в зручному для встановлення на вашому комп'ютері форматі) — і всі вони є вільними.
Це дещо схоже на башту. В основі знаходиться ядро. Далі йдуть основні інструменти. Ще вище — все програмне забезпечення, яке ви запускаєте на комп'ютері. На верхівці башти знаходиться Debian — ретельно організовуючи та складаючи все, щоб воно працювало як єдине ціле.
Це все вільно доступне?
Вас може дивувати, чому люди витрачають години свого часу на написання програмного забезпечення, ретельне створення пакунків і потім віддають це все задарма? Відповідь різна для різних людей, які беруть участь у розробці. Деяким людям подобається допомагати іншим. Багато хто пише програми, щоб взнати більше про комп'ютери. Все більше і більше людей шукають можливості уникнути зависокої вартості програмного забезпечення. Все більша кількість людей робить свій внесок як подяку за все гарне вільне програмне забезпечення, яке вони отримали від інших. В академічних колах багато хто створює вільне програмне забезпечення для того, щоб результати їх дослідницької діяльності набули ширшого застосування. Бізнес допомагає розвитку вільного програмного забезпечення, щоб мати вплив на його розробку,— немає швидшого шляху отримання якоїсь нової функції, ніж зробити її самому! І звісно ж, більшість із нас знаходять це дуже забавним.
Система Debian також була передана вільному програмному забезпеченню і ми подумали, що буде корисним, якщо ця передача буде формалізована у якому-небудь документі. Так з'явився наш Суспільний договір.
Хоча Debian вірить у вільне програмне забезпечення, є деякі випадки, коли люди хочуть чи потребують встановлення невільного програмного забезпечення на своїх комп'ютерах. Debian буде підтримувати це, якщо це можливо. Існують навіть пакунки, які призначені тільки для встановлення невільного програмного забезпечення в систему Debian.
Ви говорите безкоштовно, але ж CD/доступ до Internet коштує гроші!
Ви можете запитати, якщо програмне забезпечення вільне, то чому я повинен платити за компакт-диски чи провайдеру за завантаження з Internet?
Коли ви платите за CD, ви платите за чий-небудь час, загальні витрати на виготовлення дисків та ризик (у випадку, якщо вони не продадуть всі диски). Іншими словами, ви платите за фізичний носій, на якому ви отримали програмне забезпечення, а не за саме програмне забезпечення.
Коли ми використовуємо слово „free“, ми говоримо про свободу програмного забезпечення, а не про те, що воно безкоштовне. Ви можете прочитати більше, то те, що ми називаємо „вільним програмним забезпеченням“, та про те, що Free Software Foundation говорить про це.
Більшість програмного забезпечення коштує більше 100 доларів США. Як ви можете віддавати його просто так?
Краще питання — як компанії, що виробляють програмне забезпечення, беруть за нього так багато грошей? Виробництво програмного забезпечення — це не виробництво автомобіля. Після того, як зроблена одна копія програмного забезпечення, вартість створення ще мільйона копій мізерна (саме тому Microsoft має так багато мільярдів у банку).
Подивіться на це з іншої сторони, нехай ви маєте нескінченну кількість піску, ви можете вирішити віддавати його задарма. Але було б смішно, якщо б ви платили ще за вантажівку, яка відвозила б його іншим. Замість цього ви запропонували б людям прийти самим та забрати його (еквівалент завантаженню через мережу), або вони могли б заплатити кому-небудь за доставку (еквівалент купівлі CD). Саме так і працює Debian і тому більшість наших CD/DVD такі дешеві (лише близько $12 за 4 DVD).
Debian не заробляє гроші на продажі компакт-дисків. В той самий час, гроші потрібні за оплату витрат, таких, як реєстрація домену та апаратне забезпечення. Тому ми просимо вас купувати диски у одного із постачальників CD, що жертвує частину грошей Debian.
Яке підтримується апаратне забезпечення?
Debian буде працювати на більшості ПК, включно з більшістю старих моделей. Зазвичай кожен наступний випуск підтримує більшу кількість апаратних архітектур. Ви можете переглянути повний список підтримуваних зараз архітектур у документації про стабільний випуск.
Підтримується майже все звичайне апаратне забезпечення. Якщо ви бажаєте впевнитися, чи всі пристрої, що під'єднані до вашого комп'ютера, підтримуються, перегляньте HOWTO по сумісності обладнання з Linux.
Є декілька компаній, які ускладнюють підтримку, оскільки вони не випускають специфікації для їхнього апаратного забезпечення. Це означає, що ви, можливо, не зможете використовувати їхнє апаратне забезпечення з GNU/Linux. Деякі компанії надають закриті драйвери, але це є проблемою, оскільки компанія може припинити діяльність або припинити підтримку вашого апаратного забезпечення. Ми рекомендуємо вам купувати апаратне забезпечення тільки тих виробників, що надають вільні драйвери до своїх продуктів.
Мені потрібно більше інформації.
Ви можете ознайомитися з нашим FAQ.
Я все ще невпевнений.
Не обмежуйтеся лише нашими словами — спробуйте Debian самі. Оскільки дисковий простір становиться все дешевшим, ви, мабуть, зможете виділити близько 2ГБ. Якщо ви не хочете встановлювати графічну стільницю, або якщо вона вам не потрібна, то вистачить і 500МБ. Debian можна легко встановити на на цей додатковий простір. Debian може співіснувати з іншими вашими операційними системами. Якщо потім вам знадобиться більше місця, ви зможете просто видалити одну із ваших операційних систем (і після того, як ви побачите Debian в дії, ми впевнені, що це буде інша операційна система).
Оскільки аналіз нової операційної системи забере частину вашого цінного часу, то зрозуміло, що вам захочеться цю частину зменшити. Для цього ми створили список переваг та недоліків Debian. Він має допомогти вам вирішити, чи вартий Debian вашої уваги. Ми сподіваємось, що ви оціните нашу чесність та відвертість.
Як я можу отримати Debian?
Найчастіше Debian встановлюють з CD, який ви можете купити за ціною носія у будь-якого з багатьох наших продавців CD. Якщо у вас швидкий доступ до Internet, то ви можете завантажити та встановити Debian через the Internet.
Для отримання більш детальної інформації дивіться нашу сторінку про отримання Debian.
Якщо ви ще цього ще не зробили, ви також спочатку мажете звіритися з HOWTO по сумісності Linux з апаратним забезпеченням.
Не забудьте переглянути список пакунків, які ми пропонуємо (сподіваємося, що ви не злякаєтесь їх великої кількості).
Я не можу все це зробити самостійно. Де я можу отримати підтримку для Debian?
Ви можете отримати допомогу читаючи документацію, що є як на веб-сайті, так і в пакунках, які ви можете встановити не вашій системі. Ви також можете зв'язатися з нами через списки розсилки або використовуючи IRC. Ви навіть можете найняти консультанта для цього.
Прочитайте, будь ласка, більш детальну інформацію на наших сторінках документації та підтримки.
Так хто ви всі?
Debian створюють більше тисячі активних розробників зі всього світу, у свій вільний час. Лише деякі з них зустрічались особисто. Основними засобами зв'язку є електронна пошта (списки розсилки на lists.debian.org) та IRC (канал #debian на irc.debian.org).
Проект Debian має добре організовану структуру. Щоб отримати більше інформацію про те, як Debian виглядає з середини, завітайте до нашого куточку розробника.
Хто використовує Debian?
Хоча точна статистика недоступна (оскільки Debian не потребує реєстрації користувачів), достатньо очевидно, що Debian використовують як великі та малі організації, так і багато тисяч індивідуальних користувачів. Дивіться список великих організацій, що надіслали нам інформацію про те, як і чому вони використовують Debian, на нашій сторінці Хто використовує Debian?.
Як це все починалося?
Проект Debian розпочав в серпні 1993 року Ян Мердок (Ian Murdock) як новий дистрибутив, відкритий у дусі Linux та GNU. Debian задумувався як дистрибутив, що буде дбайливо та сумлінно зібраний та буде підтримуватися так само дбайливо. Він починався як маленька, тісно зв'язана група хакерів вільного програмного забезпечення, а потім поступово зростав, щоб стати великою, добре організованою спільнотою розробників та користувачів. Дивіться також детальну історію.
Оскільки багато людей про це питають, слово Debian вимовляться /ˈde.bi.ən/. Воно походить від імен творця Debian, Яна Мердока, та його дружини, Дебри (Debra).